Основні вимоги до контейнерних майданчиків

Выдержки из законов и нормативных документов от адвоката Букреева Вадима Анатольевича.

Відповідно до статті 35-1 Закону України «Про відходи» під час проектування житлових будинків передбачаються будівництво та облаштування контейнерних майданчиків для розподільного збирання і зберігання побутових відходів.

Вимоги, які необхідно враховувати під час проектування, будівництва та утримання контейнерних майданчиків, встановлено національним стандартом ДСТУ-Н Б Б.2.2-7:2013 «Настанова з улаштування контейнерних майданчиків».

Згідно з п. 3.2 ДСТУ-Н Б Б.2.2-7:2013 контейнерний майданчик – спеціально обладнанні майданчики для розміщення контейнерів для зберігання побутових відходів із зручними під’їздами для спеціально обладнаних транспортних засобів.

Пунктом 4.4 ДСТУ-Н Б Б.2.2-7:2013 встановлено, що місця розміщення контейнерних майданчиків на об’єктах благоустрою населених пунктів визначаються у складі проектів будівництва житлових і громадських будівель і споруд.

Відповідно до п. 4.5 ДСТУ-Н Б Б.2.2-7:2013 контейнерні майданчики повинні бути віддалені від стін житлових будівель, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань не менше ніж 20 м.

Відповідно до п. 5.9. ДСТУ-Н Б Б.2.2-7:2013 контейнерні майданчики повинні бути ізольовані від «господарських дворів» смугою зелених насаджень шириною не менше ніж 1,5 м.

Згідно з п. 6.1 ДСТУ-Н Б Б.2.2-7:2013 після проектування та будівництва прийняття в експлуатацію контейнерного майданчика здійснюється відповідно до статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно з пунктом 8 частини 3 статті 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб’єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, затверджених проектних рішень – у розмірі сорока п’яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Стаття 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлює елементи благоустрою. Так, згідно пункту 3) частини 1 вказаної статті визначено, що елементами (частинами) об’єктів благоустрою серед іншого є будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів.

У відповідності до п. 2.8. «Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць», які затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 березня 2011 року № 145 і зареєстровані в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2011 року за № 457/19195 (далі – Санітарні норми) контейнерні майданчики повинні бути віддалені від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань не менш 20 метрів.

Згідно з п .п. 3.6.4. «Правил утримання житлових та прибудинкових територій», затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207 (далі – Правила) сміттєзбиральники всіх типів повинні встановлюватися на бетонованому або асфальтованому майданчику, як правило, з огородженням із стандартних залізобетонних виробів або інших матеріалів із насадженням навколо майданчика чагарникових насаджень. Майданчики для контейнерів на коліщатах повинні обладнуватися пандусом від проїзної частини й огородженням (бордюром) висотою 7-10 см., що унеможливлює скочування контейнерів убік.

Відповідно до п.п. 3.6.6. Правил сміттєзбірники необхідно розміщувати на відстані від вікон та дверей жилих будинків не менше 20 м., але не більше 100 м, від вхідних під’їздів.
Аналогічні вимоги закріплені в п. 7.3.4. Правил благоустрою міста Києві від 25.12.2008 № 1051/1051 (далі – Правила благоустрою міста Києва), які діють для всіх без виключення учасників правовідносин у сфері благоустрою міста Києва.

Згідно з п. 2.10 Санітарних норм у виняткових випадках в районах забудови, що склалися, де немає можливості дотримання відстаней, зазначених у пункті 2.8. Санітарних норм, місця розташування контейнерних майданчиків встановлюються комісією за участю посадових осіб спеціально уповноважених органів містобудування та архітектури і державної санітарно-епідеміологічної служби, а також представників балансоутримувача будинку та органу самоорганізації населення. Комісією складається акт довільної форми щодо місця розташування контейнерного майданчика, який підписується всіма членами комісії у чотирьох примірниках для кожної із сторін.

Згідно з ст. 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» підприємства та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров’я населення шуму зобов’язані: здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами; вживати заходи щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об’єкти): жилих будинків і прибудинкових територій.

Згідно з п. п. 11.2.12. Правил благоустрою міста Києва при проведені вантажно-розвантажувальних робіт автомобілями перевізників сміття не допускати перевищення рівнів шуму на прибудинкових територіях у нічний час з 22-00 до 8-00 год., та вживати заходів щодо максимального обмеження шуму від роботи обладнання автотранспорту.

Згідно з п.п. е) п. 15.10 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306, стоянка забороняється ближче 5 м. від контейнерних майданчиків та/або контейнерів для збирання побутових відходів, місце розміщення або облаштування яких відповідає вимогам законодавства.

У зв’язку з розташуванням контейнерного майданчика фактично на території автостоянки автовласники ставлять свої транспортні засоби без дотримання допустимої відстані, передбаченої п. 15.10 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до віддання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить вирішення питань збирання, транспортування, утилізація та знешкодження побутових відходів.

Источник: Вадим Букреев
Добавить комментарий

Оставить комментарий